Сфера інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) навіть у сучасних реаліях продовжує стрімко розвиватися та відкриває для українських дівчат і жінок нові можливості професійного розвитку.

Традиційно щороку представниці прекрасної статі університету культури, запрошуючи відомих експертів і фахівців ІКТ, долучаються до глобальної ініціативи Міжнародного союзу електрозв’язку (International Telecommunication Union), спрямованої на підтримку технологічної освіти та заохочення все більшої кількості дівчат і молодих жінок до активної кар’єри в STEM, рівного доступу до можливостей у галузі науки, техніки, інженерії та математики.

2023-ий рік також не став винятком і 27 квітня в Київському національному університеті культури і мистецтв відзначили Міжнародний день дівчат в ІКТ, аби надихнути всіх дівчат і жінок України й світу на досягнення професійного успіху в сфері інформаційно-комунікаційних технологій.

Потреба у цифрових навичках давно поширилась на всі сфери життєдіяльності, тому актуальність цьогорічної теми Дня дівчат в ІКТ «Цифрові навички для життя» не викликала заперечень.



Організували святковий захід Олена Чайковська, декан факультету дистанційного навчання, та Марина Толмач, викладачка кафедри комп’ютерних наук, об’єднавши на одному онлайн-майданчику педагогів, студентську молодь, ІТ-спеціалістів, бізнесвумен, топменеджерок і всіх прихильниць ІКТ.

До події, яка тривала упродовж двох насичених годин, долучились поважні запрошені гості:

– Мa Yifan, директор департаменту комунікації, «Хуавей Україна»

– Аліна Севастюк, менеджерка зі зв’язків з громадськістю, «Хуавей Україна»

– Олександра Альхімович, співзасновниця «АРТ», української агенції з інвестицій у людський капітал, топменеджерка з багаторічним досвідом в ІТ-галузі

– Катерина Янушевська, Project Manager, Prod Automation team, «Ajax Systems»

– Аліна Гапєєва, Team Lead Brand Events team, «Infopulse»

– Павло Косяк, Trainee Communication Manager, «Infopulse».

Модераторкою заходу була Олена Чайковська, декан факультету дистанційного навчання КНУКіМ, голова правління ГС «СТЕМ-коаліція України», яка відкрила онлайн-конференцію.

«Шановні гості, наші учасники, ми традиційно святкуємо Міжнародний день дівчат в ІКТ. Я вітаю всіх, хто зараз присутній на конференції, хто дивиться нашу трансляцію у фейсбуці, я рада, що ви з нами. Чи належите ви до STEM-сфери, сфери ІКТ, чи є це вашим робочим місцем, вашою професією, чи ви навчаєтесь за спеціальністю, не пов’язаною з інформаційно-комунікаційними технологіями, але, я впевнена, що це свято для всіх, бо ви використовуєте інформаційні технології і в повсякденному житті, і на своєму освітньому чи робочому місці, тому я всіх вас вітаю.

Вже 12-ий рік відзначається з ініціативи Міжнародного союзу електрозв’язку це свято у всьому світі. І вже вкотре кафедра комп’ютерних наук Київського національного університету культури і мистецтв доєднується до такої значної події. Я вдячна всім вам, що ми разом, я вдячна всім спікерам, які багато років спільно з нами беруть участь у святкуванні цього заходу. Кожен день вони допомагають дівчатам, молодим жінкам обирати кар’єру в ІКТ-сфері, мотивують, є менторами, тому я не втомлююсь дякувати за вашу щоденну працю», – зауважила Олена Антонівна і запросила до вітального слова директора департаменту комунікації компанії «Хуавей Україна» Мa Yifan.



«Технології швидко розвиваються, технології міняють життя людей, навчання, роботу, творчість, технології покращують якість життя в цілому і роблять можливим те, про що раніше ми лише мріяли. Ми використовуємо технології, щоб створити рівні можливості для всіх: дітей та дорослих, новачків і досвідчених фахівців, дівчаток та хлопчиків, жінок і чоловіків. Ми в «Хуавей» реалізуємо освітні проєкти, проводимо дослідження й хочемо зрозуміти, що треба врахувати, щоб в ІКТ були рівні можливості для жінок та чоловіків. Ми працюємо в Україні, для України, об’єднуємо зусилля, щоби це було краще майбутнє для всіх», – наголосив пан Мa Yifan.

Далі з доповіддю щодо реалізації програм розвитку у сфері ІКТ для молодих жінок виступила Аліна Севастюк, менеджерка зі зв’язків з громадськістю «Хуавей Україна». Виступ спікерки складався з двох частин: у першій пані Аліна зосередила увагу на проєктах, які планують втілити в Україні, запросивши до співпраці партнерів; у другій менеджерка ознайомила з висновками, що були зроблені й опубліковані цього року у спеціальному дослідженні з аналізу можливостей для розвитку жінок та чоловіків, оцінки їхніх цифрових навичок, котре провела професорка, докторка Анна Шнайдер.



«Якщо говорити про дослідження, воно проводилось 2021 року і охопило 21 тисячу респондентів у 7-ми країнах. Із висновків, якими б ми хотіли поділитись, як чоловіки, так і жінки мають високу оцінку своїх можливостей у всіх галузях. Не було стереотипів під час призначення на посаду, інших етапах кар’єрного просування. Також дуже важливо в освіті, в бізнесі, в будь-яких сферах розвивати рівні можливості і культуру, коли є гендерно змішані команди і заохочуються розмаїття. Наступний висновок – ейджизм – це момент, який дуже важливо усвідомлювати в оголошеннях вакансій, коли зазначається вік очікуваних кандидата або кандидатки, під час вибору навіть кращих менторів або номінацій на кращих співробітників, щоб в рівній мірі учасниками й учасницями, переможцями й переможницями були як жінки, так і чоловіки. Також важливо наголосити, якщо існує гендерна нерівність, то в цьому випадку це суттєво знижує швидкість цифрової трансформації всього суспільства, економіки і світу взагалі.

Про основні моменти, пов’язані з порівнянням даних респондентів у різних країнах, то можна зазначити, що в 7-ми, де був найвищий рівень оцінки жінок своїх цифрових навичок, найбільший відсоток склав 70. І якщо говорити про те, на що треба звернути увагу, то це на активне залучення у сферу ІКТ жінок, причому, щоб дівчата, які опановують навички, вони не обов’язково лишались в галузі ІТ і телекомунікацій, а також активно просувались кар’єрними сходинками, були залучені в різноманітні проєкти без стереотипів щодо гендерної рівності. Необхідно сказати, що в середньому ці 30% – це найкращий результат залученості жінок у сферу інформаційно-комунікаційних технологій, які охоплюють ІТ та телекомунікації, з іншого боку, найбільше залучені до високодіджиталізованих галузей жінки в таких країнах, як Франція, Німеччина і США, якщо порівнювати 7 країн, котрі були проаналізовані в межах цього дослідження».

Жінки, на жаль, зі слів пані Аліни, нижче оцінюють свій рівень володіння цифровими навичками, ніж чоловіки, хоча рівень компетенцій і готовності однаковий. «Крім того, жінки не вважають, що цифрові навички є надто необхідними. Це дає підстави до подальших висновків, до плану дій у всіх сферах, як в освітній, так і в бізнесі, яким чином ми заохочуємо жінок не лише навчатись, а також цінувати той рівень знань і навичок, котрих вони досягли, бо це все про самооцінку, впевненість у собі, віру в свої сили будувати кар’єру в ІКТ. До того ж, 20% жінок відчувають ейджизм, упереджене ставлення до людини на підставі її віку».

У підсумку презентації Аліна Севастюк запросила учасників конференції до партнерства і зазначила, що компанія проводить багато освітніх заходів в університетах, ініціює програми з працевлаштування та створення власної справи, в яких братимуть участь і жінки, і чоловіки, але виняткова увага приділятиметься тому, аби було більше амбасадорів, і в цифровій економіці співпрацювали, знаходили, приймали рішення й створювали комерційний результат як «Він», так і «Вона».

Враховуючи, що дівчата в ІКТ доволі серйозна тема, Олександра Альхімович, співзасновниця «АРТ», української агенції з інвестицій у людський капітал, топменеджерка з багаторічним досвідом в ІТ-галузі, запропонувала подискутувати, сфокусувавшись на актуальних аспектах сьогодення.



«Україна зараз сконцентрована на захисті нашого суверенітету, паралельно ми бачимо, і в цьому живемо, руйнування нашої економіки, інфраструктури, різних галузей, друге, це питання ринку праці, у нас великий відтік талантів. Отже, постає завдання, як відбудовувати країну. І якщо ми говоримо про виробничий потенціал нашої держави, то, на превеликий жаль, нам буде важко відбудувати великі підприємства, такі, як «Азовсталь», створити такі літаки, як «Мрія», бо це питання великої стратегії. Так само наш шалений сусід нікуди не дінеться, тому нашу економіку потрібно будувати динамічною, гнучкою.

Якщо говорити про те, що відбувається з економіками або з галузями зараз, то ІТ – єдина сфера, яка показує позитивну динаміку щодо зростання, і це свідчить про те, що у нас величезний потенціал, що Україна має велике право і можливості стати європейським ІТ-хабом», – підкреслила пані Олександра.

У свою чергу Олена Чайковська запитала топменеджерку, які б поради вона могла надати дівчатам, можливо, розвивати необхідні базові навички. І, крім того, поцікавилась у пані Олександри вже як у мами трирічної доньки щодо впливу ІТ на розвиток дітей. «Я знаю, що ваша маленька донечка Варвара, це вже представниця покоління альфа, як часто ви дозволяєте їй користуватись перевагами цифрового світу, чи обмежуєте її?»



«Перше питання, якщо ми говоримо про розвиток цифрових навичок, це повинна бути наша, знаєте, така невід’ємна частина для будь-кого, немає різниці це хлопець чи дівчина. У дітей шалене бажання експериментувати, чіпати все, що стосується технологій. Я не знаю, як це працює, але вони це схоплюють просто моментально. І коли це середовище, в якому діти зростають, воно прямо вбудовується в їхнє життя. Як вже говорила, я бачу, яким чином вони експериментують, відкривають, розвивають навички креативного мислення, прийняття рішень, самостійності, допитливості й цікавості. Тому наше завдання не посадити або забрати з телефона чи з-за комп’ютера, а створити середовище, яке б на них позитивно впливало, якщо ми говоримо про тих, хто зараз у школі навчається, в університетах.

Те, що я зараз бачу як представниця агенції, це дуже багато програм для дітей, молоді й особливо для української молоді, тож має сенс поки є час і можливість паралельно, навчаючись, можливо, в Україні, брати участь в стажуваннях, різних конференціях, цікавих дослідженнях, у програмах обміну досвідом. І це буде допомагати отримувати нові навички і стати незалежним фахівцем. А ще я хотіла б додати про мобільність, хоча ми вимушено опинились в такому середовищі. Але повертаючись до своєї доньки, ми живемо зараз на три країни, це Болгарія, Польща і Україна, і за цей рік відкриваємо їй другий паспорт, бо він вже закінчився в три рочки. І я бачу, як впливають ці переїзди, зміни на неї, й уже немає сенсу, до якого дитсадочка вона ходить, польського чи українського, бо на будь-якому майданчику, де діти розмовляють різними мовами, донька підходить і починає спілкуватися. Раніше такого не було, вона боялася, і це про відкритість, це про відсутність кордонів, які, ймовірно, були в нашій голові, тому, безумовно, варто вбудовувати у свою буденність цифрові навички, досліджувати, відкривати, дивитись, як це може спрощувати і покращувати наше життя, по-друге, бути мобільними й адаптуватися до змін, і, третє, шукати свою місію, заради чого ми це все робимо, знайти сферу, яка буде вас підсилювати, надавати енергію, наснагу. Ти будеш бачити, що вона має вплив на твою громаду, на твоє місце, на твою країну, можливо, навіть на майбутнє покоління, тобто треба сприймати роботу як частину свого життя, в яке вона гармонійно вплітається».

Катерина Янушевська, успішна випускниця кафедри комп’ютерних наук, Project Manager, Prod Automation Team «Ajax Systems», розповіла про захоплення сферою ІКТ з дитинства, самовдосконалення, сміливість в опануванні нових навичок та зміну професійної діяльності.



«Дякую за запрошення, приємно вже п’ятий рік долучатися до нашого свята. Минулого року казали, що вже зустрінемося всі в офлайні, на жаль, так не вийшло, тому наступного року це, я вважаю, must і тримаю кулачки.

Як правильно ви наголосили, зараз я працюю в компанії «Аякс». Хто не знає, це міжнародна технологічна компанія, ми займаємось розробкою дротових та бездротових систем безпеки і маємо виробництво повного циклу. Зараз я обіймаю позицію PM (project manager) в команді автоматизації виробництва, фактично наша основна задача це запуск мастпроду, ми маємо забезпечувати максимальну кількість пристроїв, які виготовляються за день на виробництві з максимально класною якістю. Моя команда відповідає за технічну сторону. Тобто ми розробляємо обладнання, soft для тестування, калібрування наших девайсів. Спеціально я сьогодні порахувала, скільки в нас чоловіків та дівчат, зараз 82 людини, з них лише 11 дівчата. У нас є різні напрямки і більшість дівчат все-таки працюють у сфері QA (quality assurance), а також менеджерами, а механіки, «хардвари» (розробники hardware), python-програмісти – це, зазвичай, хлопці.

Насправді, я ніколи не думала, що буду працювати конкретно в цій сфері, тому що зараз моє повсякденне життя – це по суті збір вимог до тестування. Я розбираюся в тому, як працює якийсь пристрій, оснастка, як під’єднати там різні девайси до різних мереж, і все-таки в мене, як говорила пані Аліна, були якісь такі сумніви з приводу того, а чи в мене вийде, чи я все зрозумію, можливо це не моє, тому що так багато чоловіків, які більше в цьому всьому розбираються. Але, скажу відверто, що люди зараз настільки відкриті, основне – це вміти просто підійти і поставити питання, не боятися, що про вас щось не так подумають, бо всі постійно розвиваються, щось вивчають. Цим мені, мабуть, найбільше подобається атмосфера в «Аяксі», тому що в нас насправді багато і чоловіків, і жінок, всі працюють в абсолютно різних сферах, тобто є і розробники дівчата, і розробники чоловіки, але постійно всі разом синхронізуються, намагаються поділитися досвідом, бо ми працюємо на спільний результат, і нам неважливо дівчина це чи хлопець і скільки їм років. У команді, наприклад, розробників може бути дівчина, якій 17-18, і чоловік, якому там 55, і вони все одно обмінюються досвідом. Дуже часто молоді люди пропонують якісь рішення, про які раніше ніхто й не здогадувався, і так само, приміром, дівчата. Особливо це спрацьовує дуже круто в рамках виробництва, тому що дівчата і хлопці все ж мають різну фізичну силу, і саме дівчата пропонують якісь рішення, котрі, наприклад, технологічно і фізично буде легше виконати, тому що вони розуміють так, що їм, наприклад, треба щось, що вони можуть робити з меншим застосуванням сили.

Про себе хочу сказати, що, насправді, завжди мені була цікава сфера ІКТ. Мені дуже пощастило, що з дитинства мене підтримували у всьому мої батьки, особливо мій тато. Коли в мене були канікули в школі, він завжди мене садовив за комп’ютер і вчив писати якийсь мінімальний код, і це завжди було для мене цікаво, бо я навіть ніколи не думала, що дівчата не мають це робити чи що це якось дивно. Я завжди дуже радію, коли дівчата долучаються до нашої команди, якщо приходять на стажування, і, дійсно, вони дуже круті. Тому не треба боятись змінювати напрям, потрібно просто докладати зусилля і не тільки в ІКТ, а в будь-якій іншій сфері», – сказала Катерина.

Продовжуючи цікаву дискусію, прозвучало запитання від Аліни Севастюк, «як заохотити жінок будь-якого віку так само, як і чоловіків, подивитися на майбутнє з розплющеними очима, тобто усвідомити, що технології, роботизація – це насамперед створення нових можливостей і навіть можливостей рескілінгу, перекваліфікації, та апскілінгу, удосконалення власних знань і навичок», на яке фахівчиня відповіла: «Зараз ми працюємо над тим, щоб роботизувати окремі лінії на виробництві для того, щоб зменшити кількість людської помилки чи кількість людей, що працюють над однією операцією, але є люди, наприклад, старші, ніж 35-40, які проти цієї ідеї, тому що це зміни, щось піде не так, вони звикли до якихось певних процесів, а з чимось новим доведеться їх перепрацювати, тобто якось змінити свій підхід до повсякденної роботи.



Якщо хтось, наприклад, схиляються до того, що треба спробувати нове. Для інших це означає переступити через себе. Але, якщо якась частина роботи буде автоматизована, це залишить більше простору для тебе як для професіонала, щоб розвиватися далі. Бо, насправді, якщо частину твоєї повсякденної роботи, до якої ти ніби звик, забере машина, це просто тебе звільнить на якийсь час для того, щоб покращувати свої навички, якось апгрейдити існуючі процеси, які поки що неможливо робити. І, думаю, варто також зрозуміти, що роботизація – це не значить, що в тебе не буде роботи, це значить, що якийсь процес, дійсно, вже можна віддати машинам, вони зроблять це самі, а ти можеш в цей час займатися покращенням інших напрямів.

А щодо перекваліфікації, то я намагаюсь не прив’язуватись до якоїсь конкретної сфери, в мене немає такої думки, що я хочу завжди, наприклад, працювати із системою безпеки, хоча це цікаво, я в цьому розвиваюся. Але, якщо раптом через рік мені захочеться піти кудись в освіту, я туди піду. Це, мабуть, також більше пов’язано з якимись рамками людськими, тобто ми боїмося, якщо розвивалися в одній сфері, в іншій може не вийти. Молодим людям я б радила слідкувати за різними подіями, онлайн-вебінарами, семінарами, брати в них участь, самовдосконалюватись і не фокусуватись на чомусь одному», – поділилась Катерина Янушевська.

«Катю, ми вас завжди чекаємо в університеті, знаємо, у вас є, що сказати студентам, надихнути і надати поради з точки зору випускниці та успішної працівниці», – звернулась до своєї студентки, подякувавши за спілкування, Олена Антонівна і надала слово представникам компанії «Infopulse», яка чимало років активно співпрацює з кафедрою комп’ютерних наук і приймає студентів на практику, – Аліні Гапєєвій, Team Lead Brand Events team компанії «Infopulse», та Павлові Косяку, Trainee Communication Manager компанії «Infopulse».



«Якщо говорити взагалі на сьогоднішню тему, вона не просто гостра, а надзвичайно гостра, тому що останні три роки міжнародні ІТ-компанії зрозуміли, що тематика інклюзивності та різноманітності є просто необхідною для перегляду в їхніх політиках і структурах, бо в українських компаніях здебільшого максимальна присутність жінок від 30 десь до 40%. У нас, наприклад, в компанії це 36%, ми нещодавно проводили дослідження, тому що нам теж дуже важливо розуміти, наскільки активно чоловіки й жінки беруть участь в якихось наших вакансіях, де подаються на них або взагалі в житті компанії. Але чим ми були приємно захоплені, якщо дивитись на якійсь лідерські позиції, тімлідів, посади менеджерів, людей, які більше співпрацюють із замовниками, то їх займають переважно жінки. І останнім часом ця тема є достатньо гострою, популярною, в більшості IT-компаній створюється дуже багато ініціатив, наприклад, у нас в компанії ініціатива, спрямована на розвіювання міфів про жінок, які прийшли в ІТ-сферу з інших професій і знайшли себе, вони діляться своїм досвідом, як, наприклад, досягли того, чим вони вже займаються зараз і наскільки був їхній шлях складним. Навіть от подивимося років там 10-15 тому, коли ми говорили про якогось розробника, то могли уявити лише хлопця, чоловіка з довгим волоссям, який сидить постійно за комп’ютером, то зараз сфера ІТ – це величезні можливості, які відкриваються перед кожною людиною, перед дівчатами, хлопцями, перед людьми, котрі хочуть змінити сферу. Я пропрацювала в рекрутингу більше 7-ми років і мала у практиці величезну кількість таких прикладів, коли люди приходили в IT навіть після 50-ти років. Це був один із наших колег, тестувальник. Через три роки він вже займав сеньйорську позицію, завдяки своєму досвіду, бажанню розвиватися і досягати успіху.

Якщо зважати на нинішню ситуацію, то жінки більш активно почали подаватися на відкриті позиції, які є в ІТ-компаніях, і це не тільки вакансії направлені на HR-рекрутинг, PR-маркетинг, але також і на більш технологічні професії. Тобто ми не робимо різницю, коли обираємо кандидата між чоловіком і жінкою, ми дивимося, дійсно, на спеціаліста. І що я можу сказати для дівчат: дівчата, не бійтеся, ІТ – це наскільки класна можливість розвивати себе, знаходити нові грані своїх можливостей, бачень і бажань, ви можете принести дуже багато чудових ідей, іншого погляду навіть на якусь розробку того ж самого програмного забезпечення або на комунікацію з клієнтами. Як показує наша практика, жінки-менеджери легше знаходять підходи до якихось іноземних замовників, тому що жінки більш уважні, можуть побачити якісь деталі в комунікаціях, спілкуванні, скорегувати ситуацію в потрібному напрямку, тому мені дуже приємно, що ви сьогодні запросили мене і Павла на цю зустріч. Я сподіваюся, що дівчата більше будуть звертати увагу на якісь технологічні професії, тому що, дійсно, я бачу дуже гарних лідерок», – акцентувала Аліна Гапєєва і розповіла про один із проєктів «Смартфони VS Патефони», до якого були запрошені бабусі і дідусі їхніх співробітників. «Вони проходили курси, як найпростіше користуватися смартфонами, фейсбуком, інстаграмом, і, скажу вам, що після того в наших соціальних мережах збільшилася кількість лайків від дідусів та бабусь, котрі почали цікавитися інформаційними технологіями».

Дискусія була сповнена інсайтів, статистики, аналітики, роздумів, цікавих новин, якими відверто ділились представниці ІКТ, однак не обійшлось без думки чоловіків. Павло Косяк, до речі, магістрант кафедри КН, проходив практику в компанії «Infopulse», а потім залишився працювати на позиції Trainee Communication Manager.



«Перш за все вітаю вас зі святом і хочу доповнити мою колегу Аліну, надати вам трішки більше фактів і цифр. Я розповім про тенденцію та розвиток IT в Україні серед жінок, відсоток залучення в Україні. Посилаючись на дані дослідження, які проводили в 2018 році, можу сказати, що відсоток жінок в IT з 2011 року, оскільки дослідження проводилось з 2015 до 2018 року, він збільшувався в геометричній прогресії, я б сказав навіть з 7 до 20%, тобто станом на 18-й рік в українській сфері ІТ жінок складало близько 20%. Але я також можу навести сьогоднішню статистику, яка показує, що ця тенденція зберігалася протягом цих років не тільки в Україні, а і в світовому досвіді, бо на нині в провідних компаніях, таких, як «Amazon» або «Microsoft», відсоток жінок складає від 29 до 45-ти. Тобто ми вже наближаємося до того показника, щоб відсоток жінок та чоловіків був приблизно однаковий. Також хотів би навести декілька тез щодо того, чому саме жінки обирають ІТ, чому їх це цікавить і, перш за все, це перспективи кар’єрного росту, зацікавленість до технологій, крім того, рівень компенсації та зарплат. Я проводив і таке незалежне, можна сказати, дослідження щодо найму в минулому році і приблизно подивився, який відсоток жінок було найнято, тож можу підтвердити, це складає близько 37%. Також я відібрав такі найцікавіші і найрозповсюдженіші позиції, які обрали жінки, і серед ТОП3, це тестувальники, адміністраторські позиції та розробників, що може навіть спростовувати міф про те, що зараз немає жінок саме з технічною спеціальністю. У відсотках це становить близько 50-ти. Тому я б сказав, що це питання дійсно розвивається в Україні. І сподіваюся, що за допомогою таких конференцій, як наша сьогоднішня зустріч, і робіт з популяризації IT серед жінок, ми в майбутньому дійдемо до того рівного значення, коли не буде стереотипів щодо гендерної нерівності», – заявив Павло.



Приєдналась до обговорення щодо подолання стереотипів у виборі жіночих і чоловічих професій заступниця декана факультету дистанційного навчання Марина Толмач: «День дівчат в ІКТ фокусується більше на тому, щоб подолати гендерні стереотипи, що йти в ІТ – це тільки справа чоловіків. Звернімось до статистики кількості людей, які використовували інтернет за 2022 рік, якщо брати середню оцінку по планеті, то чоловіки мали вищі показники і більший доступ до технологій. А якщо дивитися вже по регіонах, то ми бачимо, що в Америці, Європі – майже однакові цифри, проблема залишається в таких країнах, як Африка та Арабські Емірати, де ми спостерігаємо певний розрив, і на цьому варто сфокусувати увагу і розповісти дівчатам, чому це важливо. До речі, зауважу, що тема сьогоднішнього дня якраз «Цифрові навички для життя», тож не обов’язково йти саме в ІТ, головне, зрозуміти, що цифрові навички є важливими як для жінок, так і для чоловіків».



За підсумками конференції Марина Толмач запросила всіх пограти у традиційний kahoot, онлайн-вікторину на ерудицію, під час якої учасники не лише відповідали на цікаві запитання, отримавши бали, але й довідались, що, наприклад, першим програмістом у світі була жінка, донька англійського поета Байрона, Ада Лавлейс.



Крім дискусії та вікторини, неймовірні дівчата взяли участь у челенджі і створили пости на тему ролі цифрових навичок та ІКТ, зробивши фотографію з улюбленим девайсом https://padlet.com/margo33/girl-in-ict-2023-7i5rttjofst1x5yd

Їхні світлини відтепер прикрашають дошку сайту події – «Girl in ICT 2023»!



Змістовне спілкування і дискусії з топовими спікерами та особистостями, їхні цінні думки, надихаючі історії і мотиваційні настанови дівчатам і жінкам щодо побудови кар’єри в ІКТ допомогли всім отримати корисний досвід і, сподіваємось, впевненість у прийнятті важливих професійних рішень!

Наприкінці Міжнародного дня дівчат в ІКТ Олена Чайковська з усмішкою подякувала всім за участь, побажавши і чоловікам, і жінкам бути успішними в сфері інформаційно-комунікаційних технологій та обов’язково щасливими.